Постанова Про затвердження Національного стандарту N 3 Оцінка цілісних майновіх комплексів
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А від 29 листопада 2006 р. N 1655 Київ
Про затвердження Національного стандарту N 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів"
Відповідно до статті 9ЗаконуУкраїни"Прооцінкумайна, майнових правтапрофесійнуоціночнудіяльністьвУкраїні" ( 2658-14 ) Кабінет Міністрів Українип о с т а н о в л я є:
Затвердити НаціональнийстандартN3"Оцінкацілісних майнових комплексів", що додається.
Прем'єр-міністр УкраїниВ.ЯНУКОВИЧ
Інд. 25
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. N 1655
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ N 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів"
Загальна частина
1. Національний стандарт N 3 (далі - Стандарт) є обов'язковим для застосування під часпроведенняоцінкицілісногомайнового комплексусуб'єктагосподарювання(далі-цілісниймайновий комплекс) суб'єктами оціночної діяльності,а такожособами,які відповіднодозаконодавстваздійснюютьрецензування звітів про оцінку цілісного майнового комплексу.
2. У цьому Стандартінаведенінижчетермінивживаютьсяу такому значенні:
інвестований капітал - сума власного та запозиченого капіталу (довгострокового боргу) цілісного майнового комплексу;
капітальні інвестиції-інвестиції,щоспрямовуютьсяу будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання, створення необоротних активів(включаючинеоборотніматеріальні активи,призначенідлязамінидіючих,іустаткуваннядля здійснення монтажу),а також авансовіплатежідляфінансування капітального будівництва;
корпоративна частка-частка(пай,акції)господарського товариства, що утворене на основі цілісного майнового комплексу;
мультиплікатор - коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення цінипродажу(пропонування)подібногоцілісногомайнового комплексуаборинковоїкапіталізаціїакціонерноготовариства, цілісниймайновийкомплексякогорозглядаєтьсяяк подібний до оцінюваногоцілісногомайновогокомплексу,навідповідний фінансово-економічнийабоіншийпоказник,що характеризує його діяльність;
робочий капітал-вартістьоборотнихактивівцілісного майнового комплексу, що зменшена на величину його короткострокових (поточних) зобов'язань;
реальний грошовий потік - грошовий потік у цінах,фіксованих на дату оцінки, без урахування прогнозного рівня інфляції;
реальна ставка дисконту - ставка дисконту,що застосовується для визначення поточної вартості реального грошового потоку.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у національних стандартахоцінки майна (далі - національні стандарти) та в інших нормативно-правових актах з питань оцінки.
3. Вибірбазиоцінкиціліснихмайновихкомплексів здійснюєтьсявідповіднодовимог,встановленихНаціональним стандартом N 1 ( 1440-2003-п ).
4. Нормативно-правовими актами з питань оцінкимайнаможуть встановлюватисяособливостізастосуваннятапорядок визначення оціночної вартості цілісного майнового комплексу.
5. Застосування методичних підходів та обґрунтування висновку провартістьцілісногомайновогокомплексуздійснюютьсяз урахуванням вимог,встановленихНаціональнимстандартомN1 ( 1440-2003-п ) та цим Стандартом.
6. Зметоюпроведенняоцінки цілісного майнового комплексу необхідно здійснити:
аналіз організаційно-правовоїформипідприємства,цілісний майновий комплекс якого оцінюється;
ознайомлення тааналізринкупродукції(товарів,робіт, послуг) цілісного майнового комплексу вобсязі,достатньомудля формуванняуявленняпрообсягтасегментаціютакогоринку, поточної частки ринку продукції (товарів, робіт, послуг) цілісного майнового комплексу,перспектив діяльності підприємства, цілісний майновий комплекс якогооцінюється, навідповідномуринкудля оцінкикоректностіприпущень,зробленихпідчаспідготовки прогнозу діяльності оцінюваного цілісного майнового комплексу;
ознайомлення та аналіз ринку сировини і основнихматеріалів, щовикористовуються у діяльності підприємства,цілісний майновий комплекс якого оцінюється,у разі коли припущення щодо перспектив розвитку ринку сировини і основних матеріалів є складовою прогнозу діяльності такого майнового комплексу;
аналіз правових засадпровадженнягосподарськоїдіяльності підприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється, зокрема ліцензування, квотування, застосування механізмів ціноутворення на ринку відповідної продукції (товарів,робіт,послуг),наявність державної підтримки абообмежень,антимонопольнітаекологічні вимоги, система оподаткування;
аналіз його фінансово-господарської діяльності,майнового та фінансового стану на дату оцінки тазаперіод,щопередуєцій даті;
підготовку обґрунтованих прогнозудіяльностіпідприємства, цілісниймайновийкомплексякогооцінюється,заосновними показникамивиробництватареалізації продукції,фінансового і майновогостанутапрогнозупотребитакогопідприємствав інвестиціях з визначенням джерел фінансування.
Отримані висновкизарезультатамипроведениханалізів покладаються восновуприпущень,щовикористовуютьсяпідчас проведення оцінки.
7. Дляпроведенняоцінкицілісногомайновогокомплексу застосовуються такі основні методичні підходи:
майновий;
дохідний;
порівняльний.
Особливості застосування майнового підходу
8. Майновий підхідзастосовуєтьсядлявизначенняринкової вартостіцілісногомайновогокомплексууразі,колисаме зазначений підхід відбиває типову логіку потенційних покупців, яка ґрунтуєтьсянаусталенійпрактиці,зокремапідчасоцінки цілісного майнового комплексу, ринкова вартість якого визначається поточноювартістюймовірногорезультатуліквідації зазначеного майнового комплексу.
9. Основним методом майновогопідходудооцінкицілісного майнового комплексу є метод накопичення активів.Оцінювачами може застосовуватисяметодпоточноївартостіймовірногорезультату ліквідаціїцілісногомайновогокомплексу,атакож інші методи майнового підходу,доцільністьзастосуванняякихуконкретній ситуації необхідно обґрунтувати.
10.Методнакопиченняактивівполягає у визначенні чистої вартості активів цілісного майнового комплексу.
Чиставартістьактивівцілісногомайновогокомплексу визначаєтьсяякрізницяміжвартістюактивів та вартістю його зобов'язань,визначених на дату оцінки відповідно до вимог пункту 11 цього Стандарту.
11. Оцінкаактивів та зобов'язань на дату оцінки проводиться з урахуванням таких особливостей:
необоротні активи в частині основних засобів,нематеріальних активів,незавершеногобудівництва,довгостроковихфінансових вкладень оцінюються з використаннямбазиоцінки,щовідповідає ринковійвартостіабонеринковимвидамвартості,вибірта визначення якихздійснюютьсявідповіднодовимогнаціональних стандартів;
необоротні актививчастинідовгостроковоїдебіторської заборгованості та відстроченихподатковихактивівоцінюютьсяз урахуваннямстрокуїхповернення (погашення,відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування);
поточна дебіторська заборгованість оцінюєтьсязурахуванням строкуїїповернення(погашення,відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування);
матеріальні оборотні активи (запаси,товари) у разі, коли їх поточнавартістьеквівалентнавартості,щовідображенау бухгалтерськомуобліку,оцінюютьсявиходячизвартостітаких активів, щовідображенавбухгалтерськомуобліку,вінших випадках -виходячизїхринковоївартостіабовартості ліквідації,якщоринковавартістьнеперевищуєвартість ліквідації;
довгострокові тапоточніфінансовіінвестиціїоцінюються виходячи з їх ринкової вартості;
векселі одержані оцінюються виходячи з їх ринкової вартості з урахуванням строку та ймовірності їх погашення;
поточна вартістьдовгостроковихтапоточнихзобов'язань залежновідїхвидувизнаєтьсятакою,щодорівнює вартості, відображеній у бухгалтерському обліку,або розраховуєтьсяшляхом дисконтуваннясум(основнийборг,відсотки),щопідлягають погашенню у відповідних періодах,за обґрунтованою для кожного із зобов'язань ставкою дисконту.
Під часвизначенняоціночноївартостіцілісного майнового комплексунормативно-правовимиактамизоцінкиможуть передбачатися інші вимоги щодо оцінки активів та зобов'язань.
12. Визначенняпоточноївартостіймовірногорезультату ліквідаціїцілісногомайновогокомплексуможебутиокремим завданнямоцінкиабоскладовоюпроцесувизначенняринкової вартості цілісного майнового комплексу.
Поточна вартість ймовірного результатуліквідаціїцілісного майновогокомплексу визначається як поточна вартість доходів,що очікуються від продажу активів цілісного майнового комплексу,які зменшенінасумувитрат,пов'язанихзліквідацієютакого комплексу,щозбільшенанасумупоточноївартостігрошових потоків,якіочікуються від провадження господарської діяльності підприємства,цілісниймайновийкомплексякогооцінюється,в періодліквідації,якщопровадженнятакоїдіяльності прогнозується,та зменшена на суму поточної вартостізобов'язань цього підприємства.
У разі прийняття рішення про ліквідацію оцінюваного цілісного майнового комплексу, наслідком чого є скорочення строків погашення довгострокової заборгованості цього підприємства, поточна вартість зобов'язань підприємства визначаєтьсязурахуваннямймовірності такого скорочення.
Доходи відпродажуактивівоцінюваного цілісного майнового комплексу визначаються з урахуванням таких особливостей:
якщо ліквідація здійснюється за рішеннямвласникацілісного майновогокомплексуабосудуінепередбачаєпримусового відчуження активів цілісного майнового комплексу устрок,значно коротший,ніж строк експозиції подібного майна, активи оцінюються відповідно до вимог,визначених у пункті 11 та абзацах першому- третьому пункту 12 цього Стандарту;
якщо ліквідаціяздійснюєтьсязарішенням суду і передбачає примусовевідчуженняактивівцілісногомайновогокомплексуу строк,значнокоротший,ніжстрокекспозиції подібного майна, активиоцінюютьсявідповіднодовимог,щовстановлюються національними стандартами для визначення ліквідаційної вартості.
Особливості застосування дохідного підходу
13. Дохіднийпідхід до проведення оцінки цілісного майнового комплексуґрунтуєтьсяназастосуванніоціночних процедур переведенняочікуванихдоходів(чистихгрошовихпотоківабо дивідендів)увартістьцілісногомайновогокомплексу.Оцінка цілісногомайнового комплексу проводиться з урахуванням поточного фінансового стану підприємства,цілісний майновий комплексякого оцінюється,тапрогнозних показників діяльності такого майнового комплексу.
14. Основним методом дохідного підходу, що застосовується для проведенняоцінкиціліснихмайновихкомплексів,єметод дисконтування грошового потоку.
Застосування методу дисконтування грошового потоку передбачає такі оціночні процедури:
вибір відповідної моделі грошового потоку;
визначення прогнозного періоду надходжень грошового потоку;
проведення прогнозуванняскладовихчистого грошового потоку та його розрахунку накоженрік(квартал,місяць)прогнозного періоду;
обґрунтування складових ставки дисконту та її визначення;
проведення розрахункувартостіреверсіїтайого обґрунтування;
визначенняпоточноївартостічистихгрошовихпотоків, реверсіїтанадлишкового майна у разі його наявності в цілісному майновому комплексі;
визначення вартостіцілісногомайновогокомплексуяк суми поточної вартості чистих грошових потоків,реверсіїтапоточної вартості надлишкового майна.
15. Виходячиіз специфіки діяльності підприємства,цілісний майновийкомплексякогооцінюється,тазавданьоцінки, застосовуються такі моделі грошового потоку:
чистий грошовий потік для власного капіталу;
чистий грошовий потік для інвестованого капіталу.
16. Розрахунокгрошовогопотокуґрунтується на результатах аналізупоказниківфінансово-господарськоїдіяльності підприємства,цілісниймайновийкомплексякого оцінюється,за період, що передує даті оцінки, та прогнозний період.
Прогнозний періодвизначаєтьсязурахуваннямспецифіки діяльностіоцінюваногоцілісногомайновогокомплексу, а саме: життєвогоциклупродукції(товарів,робіт,послуг),графіка обслуговування довгострокової заборгованості, інвестиційних планів та прогнозів щодоочікуванихістотнихзмін,щовідбудутьсяв діяльностіпідприємства,цілісниймайновийкомплексякого оцінюється.
Вибір тривалості прогнозного періоду повинен узгоджуватися із способомвизначеннявартостіреверсії.Тривалістьпрогнозного періоду вважаєтьсядостатньою,якщообранийспосібвизначення реверсіїдаєзмогуврахувати всі відомі на дату оцінки факти та припущення щодо результатів провадженнядіяльностіпідприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється,в період,що настає за прогнозним.
17. Чистий грошовий потік для власного капіталу на коженрік (квартал,місяць)прогнозногоперіодурозраховуєтьсяяк прогнозована величина чистого прибутку,збільшена на прогнозовану суму амортизації,що врахована в складі витрат під час визначення величини чистого прибутку,зменшенанавеличинупрогнозованого приростуробочогокапіталу(збільшенанавеличинузменшення робочого капіталу)зменшенанасумупрогнозованихкапітальних інвестиційтазбільшенанавеличинуприростудовгострокових зобов'язань(зменшенанавеличинузменшеннядовгострокових зобов'язань) за відповідний період.
18. Модельчистогогрошовогопотокудляінвестованого капіталувідображаєвартістьцілісногомайновогокомплексуз урахуванням власного та запозиченого капіталу.
Чистий грошовий потік для інвестованого капіталу на кожен рік (квартал,місяць)прогнозногоперіодурозраховуєтьсяяк прогнозованавеличиначистогоприбутку,розрахованазаумови припущенняпровідсутністьвитратнасплатувідсотківза довгостроковим боргом, збільшена на прогнозовану суму амортизації, що врахована в складі витрат під час визначеннявеличиничистого прибутку,зменшенанавеличину прогнозованого приросту робочого капіталу (збільшена на величинузменшенняробочогокапіталу)і зменшенанавеличинупрогнозованихкапітальнихінвестиційза відповідний період.
19. Прогнозуваннягрошовогопотокузабудь-якоюзйого моделей,зазначениху пункті 15 цього Стандарту,здійснюється у цінах відповідного року (кварталу,місяця) прогнозного періодуз урахуваннямпрогнозованогорівняінфляції (номінальний грошовий потік) або у цінах,щодіютьнадатуоцінки,безурахування прогнозованого рівня інфляції (реальний грошовий потік).
У разіпрогнозуванняномінальногогрошовогопотоку прогнозований рівеньінфляціївраховуєтьсяпідчасвизначення ставки дисконту відповідно до пункту 23 цього Стандарту.
20. Принципнайбільш ефективного використання втілюється під часпроведенняоцінкиціліснихмайновихкомплексівшляхом здійсненняпідчаспрогнозуваннягрошовихпотоківцілісного майновогокомплексуприпущенняпрораціональнерозпорядження майном,щовключаєоцінюванийцілісниймайновийкомплекс. Раціональним вважається розпорядження майномцілісногомайнового комплексу,щоспрямованенамаксимізаціюпоточноївартості очікуваних чистихгрошовихпотоківтакогоцілісногомайнового комплексу і отже - на максимізацію його ринкової вартості.
Прогноз грошовихпотоківґрунтуєтьсяналогічному взаємозв'язку та обґрунтованості його складових.
У разіколипрогнозуєтьсязбільшення(зменшення)обсягу виробництвапродукції(товарів,робіт,послуг)підприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється, під час прогнозування складовихчистогогрошовогопотокувраховуютьсявідповідні очікувані зміни робочого капіталу.
Прогнозування капітальних інвестицій,збільшення (зменшення) робочогокапіталута сум довгострокових зобов'язань здійснюється напідставітаувзаємозв'язкузпрогнознимипоказниками діяльностіпідприємства,цілісниймайновийкомплексякого оцінюється.Під час прогнозування необхідно враховуватилишеті інвестиції,збільшення(зменшення)робочогокапіталутасум довгостроковихзобов'язань,доцільністьякихекономічно обґрунтована,авідповіднівитратизабезпеченіпрогнозованими внутрішнімиабозовнішнімиджереламифінансування(можливістю позичення необхідних коштів).
21. Уразіколиприпущенняпроможливістьпочаткучи продовження (відновлення) провадження прогнозованоїгосподарської діяльностіпідприємства,цілісниймайновийкомплексякого оцінюється, без початкових капітальних інвестицій або інвестицій в оборотнізасоби (покриття дефіциту оборотних засобів) некоректне, такі інвестиції враховуються під час проведення розрахунків:
без дисконтування,якщоочікуваністрокиїхвнесення наближенідодати оцінки і можуть бути обґрунтовано ототожнені з нею;
у складіпрогнозованихгрошовихпотоківнавідповідні кварталиабомісяці,щопідлягаютьдисконтуванню.Прицьому прогнозуваннятадисконтуваннягрошовихпотоківумежах прогнозного періоду здійснюються за кварталами або місяцями.
Дефіцит оборотнихзасобіввизначаєтьсяякрізницяміж величиноюробочогокапіталу,необхідногодлянормального функціонуванняпідприємства,цілісниймайновийкомплексякого оцінюється,та величиною його наявного робочого капіталу надату оцінки.
22. Вартістьреверсіївизначаєтьсявиходячизочікуваних результатів найбільш ефективноговикористанняактивівцілісного майнового комплексу в період, що настає за прогнозним, на підставі грошових потоків цілісногомайновогокомплексу,отриманняяких передбачаєтьсяпісляпрогнозногоперіоду,з урахуванням у разі наявності тенденції до їх рівномірного збільшення (зменшення).
23. Для проведення розрахунку ставки дисконтузастосовуються методи,щовідповідають моделі грошового потоку,яку обрано для проведення оцінки.
Основним методомрозрахункуставкидисконтудлявласного капіталуєметод кумулятивної побудови,який враховує додаткові ризикиінвестуваннявоцінюванийцілісниймайновийкомплекс порівнянозінвестуваннямвальтернативніоб'єкти,що характеризується мінімальним ризиком.
Основним методом розрахунку ставки дисконту для інвестованого капіталуєметодсередньозваженоївартостікапіталу,який ґрунтується на врахуванні норм доходу навласнийтазапозичений капіталзурахуваннямрозміручастоквласного та запозиченого капіталу в інвестованому капіталі.
Застосування іншихметодіврозрахункуставкидисконту, проведеннятакогорозрахункунапочаток,серединуабо кінець кожногороку(кварталу,місяця)прогнозногоперіоду обґрунтовується у звіті про оцінку цілісного майнового комплексу.
Для дисконтуваннявартостіреверсіїзастосовуються коефіцієнти,обчислені з урахуванням часу,на якийвизначається вартістьреверсіїівибірякого залежить від методу визначення вартості реверсії, що обґрунтовується у звіті про оцінку цілісного майнового комплексу.
Розрахунок ставкидисконту для номінального грошового потоку здійснюєтьсязурахуваннямпрогнозногорівняінфляції,для реального грошового потоку - без урахування такого рівня.
24. Визначенняпоточноївартостінадлишковогомайна (необоротних та/або матеріальних оборотних активів) здійснюється з використанням баз оцінки,що відповідають принципам корисності та найбільш ефективного використання надлишкового майна.
25. У разі коли грошові потоки відфункціонуванняцілісного майновогокомплексу очікуються постійні і однакові за обсягом або зтенденцієюдорівномірногозростаннятаїхотриманняне обмежуєтьсяучасі,можезастосовуватисяметодпрямої капіталізації доходу.При цьомуякдохідрозглядаєтьсячистий грошовий потік,визначений відповідно до вимог цього Стандарту. У разі наявності в цілісному майновому комплексі надлишковогомайна йоговартість додається до вартості,визначеної із застосуванням методу прямої капіталізації доходу.
26. Застосуванняметодупрямоїкапіталізаціїдоходу передбачає визначення:
періоду капіталізації чистого грошового потоку (рік, квартал, місяць, операційний цикл);
чистого грошового потоку за період;
відповідної ставки капіталізації і її обґрунтування;
вартості надлишкового майна у разі його наявності в цілісному майновому комплексі;
вартості цілісного майнового комплексу шляхом ділення чистого грошового потоку на ставку капіталізації ізбільшенняотриманого результатуна вартість надлишкового майна у разі його наявності в цілісному майновому комплексі.
Особливості застосування порівняльного підходу
27. Основнимиметодамипорівняльногопідходудооцінки ціліснихмайновихкомплексівєметодринкукапіталу та метод ринкових угод.
Загальним для методів порівняльного підходу є етап формування перелікуподібнихціліснихмайновихкомплексів,що використовуватимутьсяякоб'єктипорівняння,тазбирання інформації про них.Перелік подібних цілісних майнових комплексів формується з урахуванням таких критеріїв,як належність цілісного майновогокомплексу(підприємства)певній галузі,його розмір, одно-абобагатопродуктовістьбізнесу,ринкизбутупродукції (товарів,робіт,послуг),структураактивівтаінвестованого капіталу, місцезнаходження та інших суттєвих критеріїв.
28. Методринкукапіталуґрунтуєтьсянаприпущенніпро рівноцінність ринкової вартості цілісного майнового комплексу його ринковійкапіталізаціїабоможливійринковійкапіталізаціїз урахуванням вартості прав контролю.
Ринкова капіталізаціяцілісногомайновогокомплексу визначається як добуток ринкового курсу однієї акціїакціонерного товариства,щоіснуєабо може бути створене на базі оцінюваного цілісного майнового комплексу,на загальну кількість акцій такого товариства.
Ринковий курсоднієї акції визначається виходячи з даних про продаж (пропонування) акцій акціонерноготоваристванафондових біржах та в позабіржових торговельно-інформаційних системах.
Ринковий курсоднієї акції за даними про продаж визначається з використанням інформації про останню угоду,укладену в день, що визначенийяк дата оцінки,а за відсутності укладених угод у цей день - з використанням інформації про останнюукладенуугодудо датиоцінки,на яку визначається курс,з обґрунтуванням у звіті про оцінку можливості використання такої інформації.
Ринковий курсоднієїакціїзаданимипропропонування (максимальна ціна, яка пропонується покупцем, або мінімальна ціна, яка пропонується продавцем) визначається зацінамипропонування, дійсниминадату,наякувизначаєтьсятакийкурс.Уразі відсутності пропонування на дату оцінки ринковий курс однієї акції заданимипропропонування визначається за цінами пропонування, дійсними на найближчу дату,що передуваладатіоцінки,наяку визначається курс,з обґрунтуванням у звіті про оцінку можливості використання таких даних.
З метоювизначенняринковогокурсуоднієїакції використовуєтьсялише інформація про ціну продажу останньої угоди (угод)абоцінипропонування,якієрепрезентативними. Обґрунтуваннявідхиленняданихпроцінупродажуабоціни пропонуванняповинноміститисяузвітіпрооцінкуцілісних майнових комплексів.
Урахування вартостіправ контролюздійснюєтьсяшляхом застосування контрольної надбавки.
Можлива ринкова капіталізація цілісногомайновогокомплексу дорівнюєдобуткуфінансово-економічнихпоказниківдіяльності підприємства,цілісний майновийкомплексякогооцінюється,на відповіднімультиплікатори,визначені на підставі інформації про подібні підприємства,виходячи з цінпродажу(пропонування)їх цілісних майнових комплексів.
У разіпроведенняоцінкицілісногомайнового комплексу на підставійогоможливоїкапіталізаціїринковавартістьтакого майновогокомплексувизначаєтьсяшляхомузагальнення отриманих результатівпроведеннярозрахункуйогоможливоїринкової капіталізації,урахуваннявартостіправконтролю та внесення у разі потреби інших поправок.
29. Методринковихугодґрунтуєтьсянаприпущенніпро еквівалентністьринковоївартостіцілісного майнового комплексу цінам продажу подібних цілісних майновихкомплексів.Якбазовий показникдлязазначеногометодузастосовуються ціни продажу та ціни пропонування подібних цілісних майнових комплексівабоціни продажутацінипропонуванняїхкорпоративнихчасток,що характеризуються певними правами контролю.
У разі коли базовим показником є ціна продажу(пропонування) подібногоцілісногомайновогокомплексу,ринковавартість оцінюваного цілісного майнового комплексу визначається якдобуток фінансово-економічнихпоказників,щохарактеризуютьдіяльність підприємства,цілісний майновийкомплексякогооцінюється,та відповіднихмультиплікаторів,визначенихна підставі інформації про подібні об'єкти.
Якщо базовимпоказникомєцінапродажу(пропонування) корпоративноїчасткиподібногоцілісногомайновогокомплексу, попередньоздійснюєтьсяїїкоригуваннянарозмірконтрольної надбавкизметоюврахуванняправконтролюзастовідсотковою корпоративною часткою з наступним визначенням мультиплікаторів.
Ринкова вартість цілісного майновогокомплексувизначається якдобутокфінансово-економічнихпоказників,що характеризують діяльністьпідприємства,цілісниймайновийкомплексякого оцінюється,тавідповіднихмультиплікаторів,визначенихна підставі інформації про подібні об'єкти.
30. Фінансово-економічнимипоказниками,щохарактеризують діяльністьпідприємства,цілісниймайновийкомплексякого оцінюється, або подібних цілісних майнових комплексів, є показники балансової вартості власного капіталу,фінансового результату від провадження звичайної діяльності та інші обґрунтовані у звітіпро оцінку цілісного майнового комплексу показники.
31. Підчаспідготовкивисновкупровартість оцінюваного цілісногомайновогокомплексу,щовизначаєтьсянапідставі результатівзастосуванняметодівпорівняльногопідходу,може враховуватися інформація про цінипродажутацінипропонування оцінюваногоцілісногомайновогокомплексу та його корпоративних часток.
Вимоги до звіту про оцінку цілісного майнового комплексу
32. Складаннязвіту про оцінку цілісного майнового комплексу здійснюється у повнійформізурахуваннямвимог,установлених Національним стандартомN1(1440-2003-п ),та особливостей, визначених цим Стандартом.
33. Крім вимог, передбачених пунктами 54, 56-61 Національного стандарту N 1 ( 1440-2003-п ), звіт про оцінку цілісного майнового комплексу повинен містити інформацію,зазначену в пункті 8цього Стандарту.
Інші питання
34. Ліквідаційнавартістьцілісногомайновогокомплексу визначається виходячизринковоївартостіцілісногомайнового комплексу,щоскоригована з урахуванням ступеня впливу умов його продажу в скорочені строки.
35. Підчасвизначеннявартостіцілісногомайнового комплексу,оцінка якого проводиться з метою погашення зобов'язань підприємства,цілісний майновий комплекс якого оцінюється, шляхом його відчуження,зобов'язання, що підлягають погашенню за рахунок такого відчуження, у розрахунку не враховуються.
36. Оцінка об'єктів у матеріальній та нематеріальнійформах, вартість яких визначається вартістю цілісного майнового комплексу, що створений наїхоснові(об'єкти,асоційованізбізнесом), проводитьсязгідно з цим Стандартом з відповідним коригуванням та обґрунтуваннямузвітіпрооцінкудоцільностізастосування положень цього Стандарту для таких об'єктів.
37. Оцінкаокремихвидівціліснихмайновихкомплексів проводиться з урахуванням особливостей діяльності підприємств,що функціонують на їх основі.
38. Рецензуваннязвітівпрооцінкуціліснихмайнових комплексів проводиться відповідно довимогЗаконуУкраїни"Про оцінкумайна,майновихправ та професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14 ),Національного стандарту N 1 ( 1440-2003-п ) та цього Стандарту.